< Попередня новина


В Овруцькому спецлісгоспі акцією «Майбутнє лісу в твоїх руках» завершили весняне садіння лісу

Овруччина — край густих лісів. Тут свою господарську діяльність ведуть аж три лісових державних підприємства. Зовсім нещодавно ми з колегою мали честь бути присутніми в Овруцькому лісгоспі на Всеукраїнській акції «Майбутнє лісу в твоїх руках», що триває наразі в усіх лісгоспах країни. Проте, вже за тиждень, на запрошення директора ДП «Овруцький спецлісгосп» Олександра Шевчука знову вирушаємо на північ Житомирщини, аби й тут долучитися до «добровольчого десанту» з числа керівництва та працівників райдержадміністрації, райради та інших підрозділів місцевого самоврядування, прикордонників та силових структур, керівників місцевих підприємств, депутатів, педагогів, учнів шкільного лісництва та мас-медіа. 
Гіркий досвід попередньої поїздки, коли наш автомобіль в дорозі «дав збій» і ми трохи припізнилися до початку, — спонукав нас цього разу виїхати із запасом часу (про всяк випадок). Сонце лише вставало з-за обрію, коли ми вже давно мчали ранковою, ще не густо насиченою автомобілями дорогою, і  насолоджувалися першим теплим світанком.
 Проте, у всій цій красі був один величезний мінус — дихати було важко! Бо куди не кинь оком — попід лісами на полях палає суха трава, здіймаючи в гору величезні клуби сірого важкого диму. Аномально суха весна і вітер з неймовірною швидкістю продовжують справу людини, яка свідомо, або й несвідомо (хоча ймовірніше, що перше!), — кинула палаючого сірника в траву. Таких масових підпалів, як цієї весни, я давно вже не пам’ятаю, як і лісівники, яким доводиться гасити підступний вогонь, аби не допустити пожеж у лісові масиви. 
Я не даремно наголосила на цьому, бо це питання для лісівників вкрай болюче нині, і відчутно проглядалося в кожному слові директора Овруцького спецлісгоспу, який взяв вступне слово, коли учасники акції зібралися довкола. І хоча, здавалось би, мова мала б піти про садіння, — що будемо садити, як і чому зрештою ми тут всі зібралися, — та Олександр Іванович розпочав із проблеми, яка стоїть абсолютно перед всіма лісгоспами області.
- Ви сьогодні проїжджали і бачили, що робиться довкола: усе димить, горить і тліє. Ми вже два дні гасимо ці пожежі, (хоча це й не наші території) — через одну якусь людину, яка кинула сірника. Згоріло тисячі гектарів полів, самосівів, а там же теж є життя: зайченята, їжачки, жучки, пташки та інше. Тої шкоди, яка заподіяна, важко навіть порахувати. Тому я хочу перед початком акції звернутися до вас, особливо до школярів, і закликати — якщо ви побачили, що хтось кинув палаючого сірника в траву, — притопчіть, попередьте їх про небезпеку, а якщо бачите, що десь горить вже чи поле чи, не дай Боже, й ліс, — негайно повідомляйте нас, лісівників, і «еменесників». Бо дуже важко гасити, коли вогонь розгуляється!, — звернувся до присутніх директор Овруцького спецлісгоспу Олександр Шевчук. — І додав, що напередодні лісівникам до 22:00 години довелося змагатися з «червоним півнем», який вже в впритул підступав до самісінького лісу. У ході цього згоріло й чотири будинки в с. Гусарівка. А загалом на Житомирщині є навіть страшний випадок, коли саме від займання сухої трави згорів будинок, а з ним і подружжя пенсіонерів. 
Після такого тривожного «відступу» перейшли безпосередньо до садіння. Ділянка, яку відвели під акцію, була не зовсім великою, бо це власне вже кінець лісокультурної весняної кампанії — 2019 року в Овруцькому спецлісгоспі, та й на Житомирщині загалом.
Біля одного гектару в 65-му кварталі Журбенського лісництва було засаджено трохи менше ніж за дві години. А все тому, що бажаючих було багато. Зізнаюся чесно, вперше за багаторічний досвід участі в даній акції я побачила таку кількість її учасників — біля 60-ти! Навіть мечів не всім вистачило. Це дало можливість зробити традиційні світлині в лісі абсолютно всім. Бо спочатку одні копошилися у відведених рядках, встигаючи при цьому позувати на фотокамери, а потім обмінялися своїми позиціями і продовжили.
Понад 5 тисяч сіянців сосни і частково берези — для стійкості насаджень, та по колу площі — чагарникову аморфу для естетичного вигляду — висадили «добровольці» цього дня. Попутно керівник підприємства розповів, що з даної ділянки було зрізано 286 дерев, за які в державу сплачено більше 3 тис. грн. попенної плати, ще майже стільки затрачено на її відтворення.
Та поки ці дерева досягнуть віку стиглості, то більша частина з нині посаджених, буде поступово забрана, для того щоб сформувати правильне, повнотне, продуктивне високо бонітетне насадження з великими запасом деревини. Для цього лісівники на перших порах будуть проводити просапку ділянок, потім рубки догляду, прочищення та освітлення.
- Багато хто вважає цю акцію показухою, але ніколи лісівники показухою не займалися, це наша щоденна робота. Ми просто хочемо показати, які ми роботи проводимо, які витрати несемо, аби ліс ріс: від збору насіння, щоб виростити садивний матеріал — сіянці, до підготовки ґрунту, посадки і догляду. Разом із тим, закликати населення бути дбайливим і відповідальним у лісі, цінувати і поважати працю лісівників, і завжди пам’ятати, що лише нашими спільними зусиллями ліс виросте для майбутніх наших поколінь, — бо все в наших руках!, — на завершення акції каже Олександр Шевчук і дякує всім за участь.
 
Альона ДЕНИСЮК
Фото Віктора ТИМОЩУКА