< Попередня новина


В цьому році Всесвітній день охорони праці відзначається 100-й раз

Звернення Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства з нагоди Всесвітнього Дня охорони праці:  
        Щороку 28 квітня відповідно до Указу Президента України від 18.08.2006 № 685/2006 у нашій країні відзначають День охорони праці. Цьогоріч Україна долучилася до ініціативи Міжнародної організації праці провести заходи до Всесвітнього дня безпеки та гігієни праці під гаслом «Безпечне та здорове майбутнє праці».
        Напередодні свого столітнього ювілею, який відзначають у 2019 році, і під впливом дискусій про майбутнє сфери праці МОП підбиває підсумки багаторічної діяльності, спрямованої на гармонійний розвиток усіх напрямів цієї сфери, будує плани на майбутнє в контексті глобальних трансформацій щодо таких аспектів, як технології, демографія, організація праці та клімат.
         Разом з міжнародною спільнотою Україна визнає, що здорові та безпечні умови праці – це стратегічне завдання, яке стоїть перед державними лісогосподарськими підприємствами.
         З огляду на зобов’язання, взяті нашою країною відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 р. № 1678-VII, уряд своїм розпорядженням від 12 грудня 2018 р. № 989-р схвалив Концепцію реформування системи управління охороною праці в Україні та затвердив План заходів щодо її реалізації.
        Концепція є основою для запровадження національної системи управління безпекою та гігієною праці, сформованої на принципах запобігання виробничим ризикам та заохочення до створення безпечних і здорових умов праці.
         Реалізація Концепції має забезпечити імплементацію в національне законодавство норм Директиви Ради № 89/391/ЄЕС від 12 червня 1989 р. про впровадження заходів для заохочення вдосконалень у сфері безпеки та охорони здоров’я працівників під час роботи відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
          Головними принципами безпеки та гігієни праці в управлінні  є:
 
– визначення виробничих небезпек та оцінка ризиків;
 
– усунення виробничих ризиків чи небезпек в місцях їх виникнення;
 
– розвиток національної культури профілактики у сфері безпеки та гігієни  праці, яка передбачає інформацію, консультації та підготовку.
 
          Сформована затверджена ризикоорієнтована система управління безпекою та гігієною праці, що ґрунтується на відповідальності роботодавців за забезпечення безпеки і здоров’я працівників в усіх аспектах, пов’язаних з роботою, на зобов’язанні роботодавців постійно пристосовуватися до мінливих обставин, вживати необхідних заходів для створення умов, безпечних для життя і здоров’я працівників, забезпечить ефективну реалізацію прав працівників на безпечні та здорові умови праці.
          Надзвичайно важливим для досягнення оптимальних результатів у цьому питанні є вивчення, поширення та впровадження найкращого міжнародного досвіду з оцінки та управління виробничими ризиками не тільки на рівні підприємств, а й на галузевому і регіональному рівнях.
     У процесі реалізації окреслених завдань найефективнішими заходами будуть інформаційно-роз’яснювальні кампанії, зокрема семінари, тематичні наради, конференції, створення тематичних куточків, тощо. Адже поєднання теоретичних і практичних підходів до вивчення методи оцінки ризиків матиме найбільш дієвий ефект щодо їх успішного впровадження.
         Вектор реформування сфери безпеки та гігієни праці, який визначив Уряд і впроваджують Міністерство соціальної політики та Держпраці, передбачає докорінні зміни в підходах до управління охороною праці, що своєю чергою, можуть спричинити низку труднощів. 
Важливо підготуватися до майбутніх змін, правильно спрогнозувати результати реформування та забезпечити впровадження нових принципів управління.
        Сучасна система заохочення до поліпшення безпеки та охорони здоров’я працівників на роботі має враховувати світові тенденції зайнятості населення, розвитку цифрових технологій (автоматизація, робототехніка, інформаційна комп’ютеризація), демографічні показники, економічну глобалізацію, кліматичні зміни та інші чинники, що впливають на стан безпеки та гігієни праці за наявних або нових виробничих ризиків.
         Важко спрогнозувати, які технології існуватимуть у майбутньому, як вони будуть інтегровані у робочі процеси і який вплив - позитивний чи негативний – матимуть на безпеку праці. Тому наша діяльність, що передбачає інноваційні підходи, має бути орієнтована на людину, пріоритетність навчання і постійного розвитку протягом усього життя.
         Закріплення практик щодо постійного навчання з безпеки та гігієни праці може допомогти працівникам та роботодавцям мінімізувати існуючі та потенційні виробничі ризики і тим самим покращити результати роботи в галузі охорони праці.