< Попередня новина


ПЕРСОНИ НОН ГРАТА У ЛІСІ

Так, згідно з попередніми даними, основною причиною всихання є зростання чисельності стовбурових шкідників на фоні посушливих років і негативний вплив патогенних грибів і бактерії, що переносять короїди.

І тоді основне запитання: що робити лісовому господарству, коли визначиться комплекс причин всихання? Оскільки нині змінилися ареали шкідливих комах і збудників хвороб лісу, змістилися терміни їхнього розвитку, послабилася стійкість дерев до ураження, по-перше, необхідний постійний лісопатологічний моніторинг – тобто постійний нагляд за осередками шкідників і хвороб, щоб не дати їм вийти за межі шкодочинного порогу. І по-друге, своєчасне проведення лісозахисних заходів.

На жаль, треба одразу визнати, що у всьому світі не існує швидкодіючих і ефективних препаратів для обробки уражених насаджень – так званої «золотої таблетки»  –  щоб обробив і все зразу зникло. Світовий досвід вчених і лісоводів щодо захисту лісових насаджень свідчить про те, що основний упор потрібно робити на створенні стійких насаджень і селекції генетично стійких клонів дерев до шкідників і хвороб. Такий метод успішно використовується в Європі, Канаді, США завдяки новим молекулярним і генетичним технологіям у селекції і захисті лісу. Тому й міжнародна наукова спільнота, й лісове господарство у багатьох країнах приділяє велику увагу діагностиці збудників нових хвороб і визначенню нових комах-шкідників, вивченню їх шкідливості, агресивності і селекції стійких клонів. Це єдиний  перспективний напрям, щоб запобігти знищенню лісів нашої країни. Якщо знову порівнювати з людиною – це не використання тонни таблеток, а зміна себе і свого способу життя на краще.

Але сьогодні стає актуальною ще одна проблема лісових насаджень. Дерева у лісі та містах вражаються не тільки «класичними» хворобами, але й інвазивними «новими» захворюваннями та шкідниками, які були завезені до нас з інших країн або, навіть, континентів. Тільки за останні роки в наших лісах вже з’явилось більше десятка нових «залітних» шкідників і хвороб, що загрожують пошкодженням лісовим і парковим деревам. А скільки їх ще не виявлено?

Ми всі знаємо про глобалізацю всесвітньої торгівлі, яка призвела до різкого сплеску кількості інвазивних видів, які дуже гарно приживаються у нових умовах зміни клімату, швидко розселяються та завдають значних збитків лісовому господарству. Кількість завезених видів швидко зростає у всесвіті останні декілька десятків років – розвивається транспорт, торгівля між країнами на різних континентах, зростає небезпека завезення видів. Так, згідно з даними ФАО, кількість інвазивних шкідників і хвороб зростає в геометричній прогресії, і більшість інвазивних шкідників прибувають з Китаю.

Зростання інвазивних шкідників у світі (зліва) і частка китайських видів у всіх інвазивних  видах у світі (зліва).

За даними ФАО., (англ. FAO -  Food and Agricultural Organisation — продовольча с.-г. організація ООН).

Нині розширення торговельних відносин України з багатьма країнами світу, в тому числі з недостатньо вивченими щодо карантинного і фітосанітарного стану, істотно збільшує ризик завезення з деревиною та лісоматеріалами нових, невідомих в Україні, шкідників лісу, особливо із Китаю та інших азійських країн.

Особливо небезпечно, що ці завезені види комах і хвороб з’являються випадково будь-коли в різних країнах. Не поширюються поступово від країни до країни, як у класичній схемі, – їх завозять літаками і потягами, насамперед з пакувальною дерев’яною тарою і живими рослинами. І найчастіше вони виявляються випадково, не карантинною службою, а коли  вже спричиняють значні пошкодження лісових насаджень.

Але ж якщо для знайомих шкідників і хвороб заходи захисту вже більш-менш розроблені, то з новими видами проблема проведення заходів поки що не вирішена. Більше того, спочатку потрібно зясувати що це за вид  – комаха, або бактерія, або гриб. Це досить складно, довго і часто дуже дорого. Тому що визначення можуть проводити тільки висококласні спеціалісти. А в більшості випадків – з грибами і бактеріями – висновки повинні підтверджуватися генетичними і молекулярними дослідами. Наприклад,  у 1992 році у Польщу з Китаю і Японії потрапив грибок, що викликає всихання ясена. Цей збудник швиденько розлетівся по всій Європі, буквально вщент знищуючи ясеневі насадження. 75% всіх ясеневих насаджень у Литві було знищено за 10 років,  а у Швеції в 2011 році ясен звичайний через масову загибель потрапив у Червону книгу країни. У 2010 році хворобу було виявлено і в Україні, вона спричиняє масову загибель ясена повсюди. І тільки через 20 років після розповсюдження збудника по всій Європі, завдяки спільній роботі вчених і лісівників 12 країн Європи протягом дії 4-річного проекту, було розроблено основні заходи, що запобігають поширенню хвороби і знижують її негативний вплив. І знову: визначено, що не існує препаратів для обробки, тому потрібно створювати генетичні резервати стійких насаджень ясена у кожній країні.

Тільки за останні роки в лісових насадженнях України з’явилося більше 10 небезпечних нових хвороб і шкідників, що прийшли з інших країн і континентів. Це, наприклад, і дотистромоз сосни (Dothistroma needle blight), завезений у південні області України, і хвороба всихання ясена, і новий штам голландської хвороби ільмових, і бактеріальна водянка берези та багато інших видів.

Так, уже сьогодні в Австрії у міських парках і лісах вводять карантин, бо дерева зазнають атак дуже небезпечних комах. Через них вже потерпають ліси в десятках країн світу, а от Україні подібна епідемія загрожує вперше. Ці жуки перетворюють промислову деревину в порохно, а дерева просто гинуть. Йдеться про Азійського вусача, вперше виявленого в Австрії у 2010 році,  на півдні Великої Британії та в Італії – в  2012 р., у Франції – у 2013 р., у Німеччині  – у 2014  році. Він заселяє стовбури та товсті гілки  здорових дубів, кленів, платанів, бука, каштана (більш 50 видів порід), порушує судини та погіршує структуру деревини. Так, наприклад, фітосанітарна служба Австрії навчає собак для пошуку конкретних інвазивних видів комах і хвороб.

 

Азійський (китайський) вусач і пошук його в пакувальній тарі з Китаю за допомогою собак.

Треба зазначити, що на даний момент витрати на застосування заходів боротьби проти цього жука в Європі вже перевищили 40 мільйонів євро. А можливий економічний збиток від нього був оцінений приблизно в 96 мільйонів євро для будь-якого великого європейського міста і області.

Те, що залишається від лісів після нападу подібних «залітних» шкідників і хвороб, можна порівняти лише з наслідками ядерної катастрофи. Тому захист лісів і створення здорових стійких насаджень – серед основних завдань вчених, працівників лісозахисту і лісової охорони в Україні.

Катерина ДАВИДЕНКО,

директор «Харківлісозахист».