«Хто своїми руками садив дерева – має назавжди привиті розуміння, повагу і любов до рідної природи, шану до праці лісівників», — у цьому переконані працівники ДП «Городницьке лісове господарство»,  які вже не один рік залучають до цієї справи усіх небайдужих. Під час цьогорічної акції «Майбутнє лісу у твоїх руках», яка вже  впродовж 12 років щорічно проводиться лісівниками України, вони довели, що навіть сучасні діти, яких іноді вважають безповоротно «залиплими» у комп’ютері, з великим задоволенням беруть участь у садінні лісу. 

Така акція була проведена на території Городницького лісництва, куди завітали Молодіжна рада Новоград-Волинського району разом з головою районної ради Дмитром Рудницьким та заступником голови райради Зінаїдою Ляхович. Ціль цієї акції — розширення еколого-лісівничої  пропаганди і просвіти населення, поширення знань про ліси та їх властивість для існування життя на планеті, виховання у підростаючого покоління шанобливого ставлення до природи, забезпечення зацікавленості у збереженні лісових насаджень.

Дорогою до підготовленої ділянки учні бурхливо обговорювали, що ж саме їм доведеться робити та чи сильно вони стомляться, але після проведеної роботи всі як один переконували: вони не стомилися, а от вражень отримали на все життя. 

Перед тим, як приступити до роботи, директор Городницького лісгоспу Віктор Мельник провів інструктаж з техніки безпеки для юних помічників та провів майстер-клас, як правильно працювати мечем Колесова. 

Робота одразу ж заладилась, 31900 штук сіянців сосни звичайної «оселилися» цього дня на лісовій ділянці площею 2,2 га, яка через десятки років стане лісом. Учні і дорослі, і навіть я з колегою-журналістом працювали впевнено та завзято кілька годин, за що отримали від лісівників оцінку «відмінно». 

За останні 5 років Городницьким лісгоспом було проведено лісовідновлення на площі 2686 га, з них посаджено1634 га лісових культур та проведено сприяння природного поновлення на площі 1052 га. Загалом за п’ять років було висаджено 9,967 млн. сіянців головних лісоутворюючих порід (сосна звичайна, дуб черешчатий, береза та вільха чорна).У 2019 році лісовідновлення заплановано на площі 465 га, в т.ч. лісокультурне 315 га, природне 150га. Планується висадити біля 2 млн. сіянців  основних лісоутворюючих порід, на сьогоднішній день цей план можна вважати повністю виконаним. 

Головний лісничий Городницького лісгоспу Леонтій Валєнкевич розповідає, що школярі щороку охоче долучаються до такої благородної та необхідної справи, як посадка лісу. І це добре, адже пройде час, діти підростатимуть, а разом з ними зростатиме  красивий молодий ліс. А в їх пам’яті залишаться приємні спогади та гордість за зроблену справу. 

Хоча учні садили ліс вперше та натхнення і завзятість радувала лісівників. Гарна весняна погода та дружня допомога і підтримка професіоналів додавала впевненості в успішному завершенню поставленого завдання. А щодо участі школярів у такій важливій справі, то, на думку всіх, така робота тільки загартовує.

Працьовиті,  життєрадісні учні емоційно ділилися своїми враженнями: «Дуже сподобався сьогоднішній день. Посадка лісових культур – це тяжкий фізичний труд, але так приємно після довгої морозної зими, побути в лісі, подихати свіжим весняним повітрям, поспілкуватися з хорошими людьми».  

Після перекусу на учнів чекав ще один сюрприз — екскурсія до урочища «Модрина» — ботанічної пам’ятки природи загальнодержавного значення. З неприхованим захопленням учні розглядали та фотографувалися біля дерев заввишки півсотні метрів, деякі екземпляри сягають майже 60 метрів, діаметром стовбура до 1,5 м., що були посаджені у 1830 р. та 1870 р. Гаї належали графам Потоцьким. Зберігся навіть пам’ятник із каменю, до якого прикріплено пам’ятну дошку. Надпис від часу майже стерся, та все ж таки можна прочитати, що встановив його 1910 р. на честь 100-річчя від дня народження князя Юзефа Чарторійського, засновника модринової культури ХVІІІ ст., його правнук Юзеф Потоцький. Стільки часу минуло, а оригінальна споруда збереглася. Та найбільше дітей вразив той факт, що навіть славнозвісна Венеція стоїть на модринових палях, бо це дерево з дуже міцною структурою, що не руйнується ані в землі, ані у воді. 

Стомлені, але щасливі дев’ятикласники поверталися до своїх домівок. Кожен віз у своєму серці частинку любові до новоствореного лісу та переконання, що в спільній благородній справі народжується неповторна атмосфера спільного здійснення добра не для себе, не для лісівників, а для майбутнього нашого спільного дому — Землі. 

Надія Валінкевич

Фото автора та Тетяни Дьоміної