Останнім часом лісову галузь у суспільстві надзвичайно гостро обговорюють і критикують. Під приціл "невдоволених" здебільшого потрапляють вирубки, як в межах лісгоспів, так і в природно-заповідному фонді. 

Та мало хто знає, що жодна вирубка дерев, навіть санітарна, не може бути призначена без використання так званих лісовпорядних матеріалів. Тому, говорячи про ведення господарювання в лісах, чи про їх збереження і відтворення, - не можна обійти стороною таке поняття, як лісовпорядкування. Це, по суті, фундамент для якісного господарювання в лісі на найближчі десять років.

Ось уже третій місяць, як у лісництвах державного підприємства "Житомирське лісове господарство" тривають лісовпорядні роботи. Нам вдалося поспілкуватися зі спеціалістами, які цим займаються, аби зрозуміти, - що собою являють ці роботи і для чого взагалі потрібне лісовпорядкування?!

Забігаючи наперед, варто сказати, що лісовпорядкування поділяється на два види: базове, що проводиться раз на десять років та безперервне - під час якого формуються річні, або іншими словами, поточні плани ведення лісового господарства. Саме цього року на Житомирщині, комплексно проводиться якраз - базове. І займаються цією справою виключно незалежні від лісгоспів України спеціалісти - працівники лісовпорядного виробничого об'єднання "Укрдержліспроект", що діють за єдиною системою, встановленою Держлісагентством за погодження Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

Наша зустріч відбувається безпосередньо в лісі. Разом із начальником 20-ої лісовпорядної партії Київської експедиції - Дмитром Токарським їдемо в Березівське лісництво перевірити роботу його підлеглого, інженера-таксатора - Олександра Братащука, і заодно на власні очі побачити, як же проходить увесь цей процес.

- Лісовпорядні роботи поділяються на два етапи, - поки ми добираємося до місця призначення, розповідає керівник експедиції Дмитро Ярославович. - Сьогодні ми побачимо перший, - це так звані польові роботи. Таксатор виїжджає в натуру, тобто безпосередньо в ліс. Тут, наочно та за допомогою спеціальних вимірювальних приладів, згідно усіх нормативно-правових актів, що діють у сфері лісового господарства, вивчають ситуацію і описують її, складаючи так звані таксаційні описи. А якщо простіше - то проводять так звану інвентаризацію лісового фонду обстежуваного підприємства.

Проїхавши декілька лісових кварталів, автомобіль зупиняється. Нас зустрічає численна "армія" любителів людської крові - комарів. І хоча ми й запаслися хімічними засобами захисту, утім, чесно зізнаюся, якщо вони й не кусають оголені ділянки тіла, - проте відкрити ані очей, ані навіть рота - просто не можливо.

На відміну від нас, наш майбутній співрозмовник, Олександр Братащук, обліплений цими кровожерливими комахами, здавалося б, навіть не реагує на них, "бо вже звикся і подружився з ними", жартуючи каже таксатор.

У його руках папка з паперами, картографічний план ділянок, розкреслений ручкою у ході проведення обстежень, а по кишенях - технічні засоби для точних вимірювань. Олександр Володимирович до дрібниць пояснює кожен етап роботи і навіть дає нам власноруч спробувати визначити висоту одного з обраних нами дерев та повноту запасу деревини. М-дааа!, - для мене це виявилося вкрай складною наукою, тим паче, що з літерами я трохи краще товаришую, ніж з цифрами і формулами.

Утім, не був би то професіонал своєї справи. Олександр демонструє нам свої навики і спочатку "окомірно" визначає показники, а потім за допомогою спецзасобів лише їх підтверджує. Далі покроково пояснює. 

- Кожен квартал має свій виділ, із характерним йому насадженням. Ми повинні його визначити і скласти таксаційну карту. Тобто описати основні показники ділянки - склад порід у насадженні у відсотковому співвідношенні, висота, діаметр, вік, повнота, запас деревини на гектарі, тощо. 

Крім цих основних показників, визначається цілий перелік додаткових, таких як - підріст, підлісок, пошкодження насаджень хворобами та шкідниками лісу. Також описуються не вкриті лісовою рослинністю землі - зруби, галявини, згарища, загиблі насадження, рідколісся, не зімкнуті лісові культури - їх стан, причини, та необхідність лісовідновних робіт. Крім того, опису підлягають нелісові землі - орні землі, сіножаті, пасовища, плантації, шкілки деревні, дороги, квартальні просіки, протипожежні розриви - вказується їх стан і проектуються необхідні заходи для їх поліпшення, - узагальнює таксатор.

Для проведення "польових" робіт таксаторам доводиться працювати в лісі майже півроку. Наразі, в Житомирському лісгоспі, площа якого складає 41 тис. га, працює три інженери-таксатори. На кожного з них припадає понад 12 тис. га для обстеження. Це в день, в залежності від категорії лісу, близько 80-90 га, куди спеціаліст має зайти, побачити, визначити і записати.

І лише після того, як ці роботи виконані, розпочинається другий етап - камеральний, тобто - обробка зібраних даних. Кінцевим продуктом цієї діяльності має вийти проект організації та розвитку лісового господарства - така собі "настільна книга", - основний документ, яким у своїй господарській діяльності керуються лісгоспи. 

Тобто, тут зазначається загальний облік лісового фонду, видаються розрахунки рубок головного користування, рубок догляду (освітлення, прочищення, прорідження, прохідні рубки), визначаються санітарно-оздоровчі, протипожежні заходи та інші вихідні дані. А якщо узагальнити, то проектується ряд обов'язкових заходів для ведення лісового господарства в Україні, починаючи з вирощування лісу, і завершуються збором "урожаю", тобто - стиглого лісу.

Узагальнюючи нашу розмову начальник партії Дмитро Токарський пояснює, це лише частина великої роботи. Увесь пакет напрацьованих документів має пройти цілий ряд узгоджень, починаючи від рівня обласної держадміністрації та профільного управління, "крокуючи коридорами" Держлісагентства і зрештою, потрапивши на остаточне затвердження в Мінприроди.

І лише після цього - лісгосп отримує офіційний перспективний план розвитку та ведення свого господарства, згідно якого усі компетентні контролюючі органи здійснюють перевірку на законність ведення лісогосподарських робіт.

Альона Денисюк